-
1 key
1. n1) ключ (від замка тощо)2) ел. важільний перемикач, кнопка4) визначник (рослин, тварин)5) роз'яснення; розгадка6) ключова позиція7) правильний шлях до чогосьkey to the heart — вірний шлях (ключ) до серця
8) тех. клин; шпонка; засув, чека9) архт. замок склепіння (арки)10) бот. крилатка11) муз. ключ; тональністьkey tone — тоніка, основний тон
12) клавіша; клапанthe keys of a pianoforte — клавіші (клавіатура) фортепіано
13) тон мови14) стиль мови15) жив. тон, відтінок (у барвах)16) заст. набережна17) заст. піщана мілинаkey actor — амер. провідний актор
key bed (groove, seat, way) — тех. шпоночна канавка
key lighting — кін. основне освітлення
key line — амер., розм. заголовок в один рядок; виноска, що пояснює умовні знаки
key man — незамінний (провідний) працівник; фахівець
key move — дебют; перший хід (у розв'язанні шахової задачі)
key signature — муз. ключовий знак
key word — ключове слово; колонтитул
to deliver one's keys — здаватися, визнавати себе переможеним
to give smb. the key of the street — виселити когось з квартири, викинути когось на вулицю
to hold the key of smth. — тримати щось під контролем, мати повну владу над чимсь
2. v1) замикати на ключ2) використовувати умовні позначки3) тех. заклинювати, закріпляти шпонкою4) тел., рад. працювати ключем5) муз. настроювати музичні інструментиkey up — збуджувати, накручувати, напружувати
* * *I [kiː] n1) ключ ( від замка); ключ (для заводу годинникового механізму, настроювання мyз. інструмента е т. п.); гайковий ключ; eл. ключ, кнопка, важільний перемикач2) ключ (до вправ, розв'язання задач); підрядковий переклад, дослівник; визначник (рослин, тварин); роз'яснення, розгадка3) ключова позиція (що забезпечують доступ, вхід, контроль) вірний шлях ( до чого-небудь), ключ4) тex. клин; шпонка; чека, засув5) бyд. клинчаста цегла; apxiт. замок, ключ склепіння або арки6) бoт. крилатка7) aмep. студент привілейованого університету ( за нагрудним значком у вигляді ключа)8) обч. клавішаgolden /silver/ key — хабар; підкуп
II [kiː] athe power of the keys — Папська влада; право відпущення гріхів
1) головний, основний, ведучий, провідний2) ключовий, опорний3) кiнo, фoтo основний4) cпeц. дескрипторний5) визначальний, розпізнавальнийIII [kiː] v2) використовувати умовні позначки, значки, символи3) тex. заклинити, закріпити шпонкою4) радіо, тeл. працювати ключемIV [kiː] n1) клавіша; клапан ( духового інструмента); pl клавіатура (рояля, комп'ютера)2) мyз. ключ, тональність3) тон мовиall in the same key — монотонно; стиль мови; тон, відтінок (кольору, фарби)
4) "ключ", тональність (фотознімка, кінокадру)V [kiː] v1) настроювати музичний інструмент (тж. key up)2) пристосовувати ( до чого-небудь); приводити у відповідність ( із чим-небудь)3) cпopт. (on) наглядати за відповідним номером команди супротивника; "опікувати" (супротивника; футбол, хокей)VI [kiː] n; амер.острівець, кораловий риф ( біля узбережжя Флориди е Вест-Індії)VII [kiː] n; сл.кілограм (особл. марихуани або героїну) -
2 key
I [kiː] n1) ключ ( від замка); ключ (для заводу годинникового механізму, настроювання мyз. інструмента е т. п.); гайковий ключ; eл. ключ, кнопка, важільний перемикач2) ключ (до вправ, розв'язання задач); підрядковий переклад, дослівник; визначник (рослин, тварин); роз'яснення, розгадка3) ключова позиція (що забезпечують доступ, вхід, контроль) вірний шлях ( до чого-небудь), ключ4) тex. клин; шпонка; чека, засув5) бyд. клинчаста цегла; apxiт. замок, ключ склепіння або арки6) бoт. крилатка7) aмep. студент привілейованого університету ( за нагрудним значком у вигляді ключа)8) обч. клавішаgolden /silver/ key — хабар; підкуп
II [kiː] athe power of the keys — Папська влада; право відпущення гріхів
1) головний, основний, ведучий, провідний2) ключовий, опорний3) кiнo, фoтo основний4) cпeц. дескрипторний5) визначальний, розпізнавальнийIII [kiː] v2) використовувати умовні позначки, значки, символи3) тex. заклинити, закріпити шпонкою4) радіо, тeл. працювати ключемIV [kiː] n1) клавіша; клапан ( духового інструмента); pl клавіатура (рояля, комп'ютера)2) мyз. ключ, тональність3) тон мовиall in the same key — монотонно; стиль мови; тон, відтінок (кольору, фарби)
4) "ключ", тональність (фотознімка, кінокадру)V [kiː] v1) настроювати музичний інструмент (тж. key up)2) пристосовувати ( до чого-небудь); приводити у відповідність ( із чим-небудь)3) cпopт. (on) наглядати за відповідним номером команди супротивника; "опікувати" (супротивника; футбол, хокей)VI [kiː] n; амер.острівець, кораловий риф ( біля узбережжя Флориди е Вест-Індії)VII [kiː] n; сл.кілограм (особл. марихуани або героїну) -
3 strain
1. n1) натягання; розтягуванняthe rope broke under the strain — вірьовка не витримала натягання; вірьовка лопнула від натягання
2) напруження; навантаження, перевантаження; перевтома3) мед. розтягнення сухожилля4) механічний вплив5) деформація6) походження, рід, порода, плем'я7) спадковість, спадкова риса8) схильність; риса характеру9) елемент, відтінок; невелика кількість10) стиль, тон (мовлення)11) звич. pl муз. мелодія, наспіви12) поет. вірші, поезія13) біол. штамstrain gauge — тех. тензометр
strain hardening — тех. механічне зміцнення
2. v1) натягати; розтягатиto strain smb.'s friendship — зловживати чиєюсь дружбою
4) обнімати, стискатиto strain smb. to one's bosom — пригорнути когось до грудей
6) тех. спричинювати залишкову деформацію□ strain at — бути надто делікатним
strain off — а) відціджувати; б) викурювати (бджіл з вулика)
* * *I [strein] n1) натяг, натягування; розтягування2) напруга, навантаження; перевантаження; перевтома3) мeд. розтягнення сухожилля4) тex. механічний вплив; деформаціяII [strein] v1) натягувати; розтягувати; натягуватися; розтягуватися2) напружувати; перевтомлюватиto strain oneself — напружуватися, робити зусилля; перевтомлюватися; напружуватися; прагнути, тягтися, рватися ( до чого-небудь)
3) перевищувати, виходити за межі; зловживати4) обіймати, пригортати, стискати5) проціджувати; фільтрувати; проціджуватися; фільтруватися; просочуватися6) (at) гидувати ( чим-небудь); проявляти вимогливість, педантичність7) фiз. викликати залишкову деформацію; деформувати; деформуватисяIII [strein] n1) походження, рід, порода, плем'я2) спадковість; спадкоємна риса3) риса характеру; схильність4) риса; елемент; відтінок; невелика кількість5) стиль, тон ( мови)6) pl; мyз. наспіви, мелодія; вірші, віршований уривок7) бioл. штам -
4 strain
I [strein] n1) натяг, натягування; розтягування2) напруга, навантаження; перевантаження; перевтома3) мeд. розтягнення сухожилля4) тex. механічний вплив; деформаціяII [strein] v1) натягувати; розтягувати; натягуватися; розтягуватися2) напружувати; перевтомлюватиto strain oneself — напружуватися, робити зусилля; перевтомлюватися; напружуватися; прагнути, тягтися, рватися ( до чого-небудь)
3) перевищувати, виходити за межі; зловживати4) обіймати, пригортати, стискати5) проціджувати; фільтрувати; проціджуватися; фільтруватися; просочуватися6) (at) гидувати ( чим-небудь); проявляти вимогливість, педантичність7) фiз. викликати залишкову деформацію; деформувати; деформуватисяIII [strein] n1) походження, рід, порода, плем'я2) спадковість; спадкоємна риса3) риса характеру; схильність4) риса; елемент; відтінок; невелика кількість5) стиль, тон ( мови)6) pl; мyз. наспіви, мелодія; вірші, віршований уривок7) бioл. штам -
5 Наружно
нрч. зокола, зоколу, зверху, по(з)верхово; зовнішньо, назовні, зовні, надвірно; (на вид) на погляд, з погляду, на взір, на око, з позору, з виду; срв. Внешне (под Внешность 5). [Назовні кожен з них ніби й ніяк не змінився (В. Підмог.). Тон його мови - лагідний зовні (В. Підмог.)]. Он только -но добродетелен - він тільки на погляд (назовні) доброчесний, він тільки здається доброчесним.
См. также в других словарях:
тон — у, ч. 1) фіз., муз. Звук, що утворюється періодичним коливанням повітря і відзначається певною висотою; музичний звук. || Взагалі звук, певне звучання, викликане періодичним коливанням повітря. || Характер, якість звучання чого небудь. 2) муз.… … Український тлумачний словник
Россия. Русский язык и Русская литература: История русской литературы — История русской литературы для удобства обозрения основных явлений ее развития может быть разделена на три периода: I от первых памятников до татарского ига; II до конца XVII века; III до нашего времени. В действительности эти периоды резко не… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
просодія — Прозодія, просодія: розділ віршознавства, ідо містить класифікацію метрично важливих складників віршового мовлення [53] розділ віршування, що стосується класифікації метрично значущих звукових елементів мови; віршування чи метрика взагалі [28]… … Толковый украинский словарь
колір — льору, ч. 1) Світловий тон чого небудь; забарвлення. •• Ахромати/чні кольори/ білий, сірий, чорний розрізняються лише за яскравістю. Додатко/ві кольори/ два кольори, які при оптичному змішуванні дають ахроматичний колір. Основні/ кольори/ три… … Український тлумачний словник
13.140 — Шум та його вплив на людину ГОСТ 12.1.003 83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. Взамен ГОСТ 12.1.003 76 ГОСТ 12.1.035 81 ССБТ. Оборудование для дуговой и контактной электросварки. Допустимые уровни шума и методы измерений ГОСТ 12.1.036 81… … Покажчик національних стандартів
барва — и, ж. 1) Колір, забарвлення (у 2 знач.). 2) перен. Характер, тон, колорит, манера, відтінок викладу, виконання. || перев. мн. Виражальні засоби мови, музики, сценічного мистецтва. 3) рідко. Те саме, що фарба … Український тлумачний словник
звук — ч. 1) род. у.Слухове відчуття, що викликається механічними коливаннями; те, що людина чує, сприймає органом слуху. || Спів, музика. || перев. мн. Мелодія. 2) род. у, фіз. Поширювані в пружних тілах (твердих, рідких і газоподібних) механічні… … Український тлумачний словник
інтонація — ї, ж. 1) Ритміко мелодійний лад мови, послідовна зміна висоти тону, сили й часу звучання голосу, що відображає інтелектуальний та емоційно вольовий зміст мовлення. 2) Тон, манера або відтінок вимови, що виражають яке небудь почуття мовця, його… … Український тлумачний словник
Поклоніння - почитання - вшанування — Після подолання іконоборчої кризи в Церкві з явилося розуміння, що в богословській літературі потрібно чітко розрізнити шану, яку віддаємо єдиному Богові, і ту, яку віддаємо Богородиці, святим та святим предметам (іконам, мощам і т. ін.).… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
